6-В клас                    Українська мова                           14.12.2020 р.

Поділ іменників на відміни й групи. Відмінювання іменників першої відміни

Визначте, до якої відміни належать подані іменники. Поставте їх у формі родового й орудного відмінків однини. Чи однакові їхні закінчення?

Іскра, надія, круча.

Залежно від відмінкових закінчень іменники першої відміни поділяються на групи: тверду, м'яку й мішану.

Щоб визначити групу, іменник потрібно поставити в початковій формі (називному відмінку однини).
 
Вода, Катерина, молодиця, задача, гуща, волосина, яблуня, алича, армія, стрічка, Марія, Марійка, Маруся, локшина, юшка, картопля, тигриця, Микола, лінія, суша, талія, спина, круча, кишеня.
 

Відмінювання іменників першої відміни

Множина

Н.    сестри                          красуні                  площі
Р.    сестер                          красунь                 площа
Д.    сестрам                        красуням              площам
Зн.    сестер                         красунь                 площі
Ор.    сестрами                    красунями             площами
М.    (на) сестрах                 (на) красунях         (на) площах
Кл.    сестри                         красуні                   площі


1. Іменники першої відміни твердої групи в орудному відмінку однини мають закінчення -ою: країною, головою; м'якої й мішаної групи — закінчення -ею: піснею, вулицею, тишею; а після голосного й апострофа пишемо -єю: армією, сім'єю.
 
 Визначте групу кожного з поданих іменників. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини, запишіть їх.
Береза, черешня, алича, осика, вишня, груша, ягода, полуниця, каша, буря, жирафа, мрія, левиця, калоша, втеча, шия.

 
2. У давальному й місцевому відмінках однини перед закінченням -і кінцеві приголосні основи іменників першої відміни [г], [к], [х] чергуються із [з'], [ц'], [с']: нога — нозі, на нозі; небезпека — небезпеці, у небезпеці; муха — мусі, на мусі.

Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі.

Спиніться на (дорога); не спіткніться на (сходинка); не заблукайте у (завірюха); перекажіть (Лука); скупайтеся в (ріка Волга); придбайте в (аптека); стисніть у (рука); не розсипте по (долівка).

 

3. Шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [дз], [дз'] змінюються у вимові на відповідні їм свистячі. Внаслідок такого уподібнення приголосних вимовляємо:
•    подовжений свистячий звук: дочці [д о ц': і], донечці
[д о н е(и) ц': і], лисичці [л и(е) с и ц': і];
•    два свистячі звуки: подружці [п о д р у з' ц' і], книжці [к н и з' ц' і], товаришці [т о в а р и с' ц' і].
На письмі такі зміни у вимові не позначаємо.
Щоб не помилитись у написанні, форму слова із сумнівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний [подружці — подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці — донечка).

 
4. У формі кличного відмінка іменники першої відміни мають закінчення:
Тверда                                   м'яка і мішана групи
Група:                   Після приголосного:     Після голосного та апострофа:
-о                                           -е                       -е (на письмі -є)
Миколо                                  Земле                    Маріє
сестро                                    круче                     Юліє
мамо                                      судде                     сім'є

Деякі іменники з пестливим значенням мають закінчення
-ю: матусю, Олю, Женю, Галю.

   Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.
1. (Мова) рідна світи в ріднім домі.  2. Світла (земля) моя усміхнися мені рушниками.  3. А за пісні тобі спасибі рідна (неня).  4. Люби (дитина) землю цю прекрасну! 5. Горнусь до тебе (Україна).  6. (Мрія) не зрадь!  7. Так звідки ж ти (дорога) почалась?

 
5. У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення: доріг, машин, губ (і губів), легень (і легенів), круч, меж, шкіл або закінчення -ей, -ів мишей, суддів, старостів (і старосто — з іншим значенням).
В іменниках, які в називному відмінку однини перед закінченням мають сполуку двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з'являється [о] або [е]: дочок, мисок, ігор, сосон (і сосен), воєн (і війн), домен, шабель. В іншомовних словах на -к(а) з'являється [о]: марка — марок, арка — арок.
 
У формі родового відмінка множини іменники жіночого роду на -я пишемо з м'яким знаком: яблунь, земель, їдалень.

6. Подані іменники поставте у формі родового відмінка множини і запишіть.
Гора, круча, межа, буря, надія, книжка, кулька, будка, поверхня, читальня, вітальня, сосна, вишня, маска, каска, легеня.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення:
•    для твердої та мішаної груп    -ах: у книжках, на кручах, у межах;
•    для м'якої групи — -ах (на письмі -ях): на вулицях, на полицях, у сім'ях.

Опрацювати параграф 28, 29.

Виконати вправу 250.