6-А, 6-В класи Українська література 19.11.2020 р.
Володимир Рутківський. Про письменника. Історичний роман «Джури козака Швайки»(«На козацьких
островах»). Твір про
волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях
Степ та воля — козацька доля
Справді, про цих славних лицарів слава лине і до наших днів.
Складено безліч легенд, переказів, повістей, романів. Сьогодні ми
поповнимо свою бібліотечку ще одним цікавим твором про козаків – «Джури козака
Швайки». Автор – Володимир Рутківський - український поет, прозаїк,
журналіст, дитячий письменник.
Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою,
поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед
невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших
місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким
плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг».
Біографія Володимира Рутківського
Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року на Черкащині. Навчався в Одеському політехнічному
інституті. Друкуватися
почав 1959 року. В подальшому став
працювати новинарем (журналістом). Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі. Широке визнання
в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана
видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА «Джури» . Восени 2015 року вийшла незапланована частина і трилогія стала тетралогією, книга
називається «Джури і Кудлатик».
У 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії. Володимир Рутківський переміг у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури».
За романом Володимира Рутківського знято художній фільм «Сторожова застава», який презентували в кінотеатрах України 12 жовтня 2017 року.
Екранізації творів Володимира Рутківського
«Сторожова́ заста́ва» — український
пригодницький фільм-фентезі, знятий за мотивами
однойменної книги Володимира Рутківського. Прем'єра стрічки в
Україні відбулася 12 жовтня 2017 року. Фільм розповідає про сучасного школяра
Віктора, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу
років назад.
У 2016 році українсько-російська
група компаній «Star Media» розпочала роботу над
новим повнометражним історично-пригодницьким
фільмом «Джури козака Швайки»
в жанрі історичний екшн із елементами містики й детективу за
мотивами однойменного роману Володимира Рутківського.
Приватна мистецька
премія «ДЖУРИ»
Заснована В.Рутківським у 2012
році. Фінансова частина відзнаки – відсотки з банківського вкладення Шевченківської
премії, яку отримав письменник, – складає 20 000 грн.
Премію «Джури» присуджують за нові твори для
дітей та юнацтва історично-краєзнавчої тематики, а також за ілюстрації до
книжок та літературно-критичні праці, спрямовані на виховання в дітей духовних
цінностей та національної лояльності.
Першим переможцем премії «Джура» 2013 року став
художник-ілюстратор Максим Паленко, 2014 року - письменник Анатолій Качан
(книга лірики та ігрової поезії “Листи з осіннього саду”), 2015 року– книгознавець,
дослідниця літератури, «мама» «Ключа» Наталя Марченко.
Історична розвідка
Наприкінці XV століття українські землі – Волинь,
Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до
Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час
зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної
Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя –
була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ
селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали.
Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині,
Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на
Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних
прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві
колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного
прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли
запорозькі козаки.
Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.
Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського «Джури козака Швайки»).
Історична
основа твору
Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» – це
перша книга з історичної трилогії В. Г. Рутківського для дітей. Видана
вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» у 2007 році, тоді ж була визнана
найкращою книжкою для дітей та юнацтва. Та найвищою оцінкою повісті видається
зізнання Івана Малковича, що його син назвав «Джур...» «найкращою книжкою, яку
видав батько».
«Джури…» поєднують
максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись,
насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної
епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя
розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. Вдаючись подекуди
до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом
Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке
змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на
татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.
Події твору відбуваються
на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках. Та сюжетним стрижнем
твору виступає не видатна історична особа, а герої, створені уявою письменника
(Пилип Швайка, Санько й Грицик), які опиняються в центрі важливих історичних
подій періоду боротьби українських козаків проти татарської орди.
Головні герої твору –
друзі-підлітки Санько та Грицик, які долею випадку вимушені шукати щастя поза
рідним селом. Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок
веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і
дорослої відповідальності козакування.
Старшим другом та
прикладом для хлопців є воронівський сирота, козацький вивідник Пилип Швайка,
чиє ім’я винесене в заголовок твору, тим самим вказуючи, що саме він є зразком,
витвореним письменником для наслідування і юними читачами. Швайка –
людина-легенда, вовкулака-перевертень зі стома лицями, боєць і шпигун й,
водночас, щира, відкрита та добра душа. Він має вірного друга – коня Вітрика,
який розуміє людську мову й самостійно виконує доручення господаря. А ще він
має вовка-побратима Барвінка, що не раз рятував козакові життя. Та й сам Пилип
– людина неабияка: знає всі козацькі хитрощі, уміє бути «своїм» і серед татар,
і серед поляків, знається на травах і зброї. Та головне в ньому – самовіддана
любов до своєї землі і щира відданість людям, які на ній живуть.
Серед позитивних
персонажів твору є й улюблені письменником типи дідів-мудрагелів – Кібчика та
волхва Кудьми, образи молочного брата Швайки – татарина Рашита, юного богатиря
Демка та відважних козаків – Вирвизуба, Перепічки та багатьох інших.
Як і в попередніх творах письменника, власне негативних персонажів у романі небагато, насамперед це пан Кобилянський, його слуга Тишкевич, а також татари – страшні, умілі й підступні воїни, достойні вороги і водночас – сусіди «урусів», які так само мріють про благополучне заможне мирне життя, люблять лицарські поєдинки та лови, уміють щиро товаришувати й любити.
Словникова робота
Козак Термін
«козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської
означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші
трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово
перекладається як «страж», або «конвоїр».
У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення
людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.
Джу́ра (чура)
— в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини.
Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи,
брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в
українську потрапило як запозичення з татарської.
Характерник, химородник, галдовник («галдувати» — чаклувати) або заморочник
(вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій
Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх
психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень
очевидців, народних легенд та переказів.
Швайка –
те саме, що й шило.
Уруські села (татар.)
– українські села.
Ногайці, ординці – татари.
Плавні –
заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені.
Тема :
зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі
сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців
турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та
зародження козацтва.
Ідея : уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту
її кордонів, засудження зради.
Художній час і простір – події
твору відбуваються у селі Воронівка, на
Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках.
Композиція
Роман
В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається
з трьох частин:
1. «Втеча з рідного дому»
2. «На козацьких островах»
3. «Джури вирушають у дорогу»
Працюємо над розділами 2 частини «На козацьких островах»
На кам’яному острові
Це був Тишкевич!
Самі на острові
Тишкевич
Допит
Знати зміст розділів.
У зошити записати прізвиська козаків, згадані у прочитаних розділах.
Коментарі
Дописати коментар