21 березня - Всесвітній день поезії
Щороку з 2000-го 21 березня відзначається Всесвітній день поезії, установлений ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО.
В Україні Всесвітній день поезії почали відзначати з 2004 року.
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в XXIII столітті до нашої ери. Їх створила принцеса Енхедуанна, донька засновника Аккадського царства - царя Саргона.
Поезія - це своєрідна музика, кожна нота якої - частина життя. Часто позія - це сповідь, молитва, порада.
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником (Іван Драч "Балада про соняшник").
Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми... (Ліна Костенко "Нехай підождуть невідкладні справи").
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати...
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину (Василь Симоненко "Лебелі материнства").
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним (Ліна Костенко "Очима ти сказав мені: люблю...").
Любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаймо нею, аби змінювати світ на краще.
Щороку з 2000-го 21 березня відзначається Всесвітній день поезії, установлений ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО.
В Україні Всесвітній день поезії почали відзначати з 2004 року.
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в XXIII столітті до нашої ери. Їх створила принцеса Енхедуанна, донька засновника Аккадського царства - царя Саргона.
Поезія - це своєрідна музика, кожна нота якої - частина життя. Часто позія - це сповідь, молитва, порада.
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником (Іван Драч "Балада про соняшник").
Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми... (Ліна Костенко "Нехай підождуть невідкладні справи").
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати...
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину (Василь Симоненко "Лебелі материнства").
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним (Ліна Костенко "Очима ти сказав мені: люблю...").
Любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаймо нею, аби змінювати світ на краще.
Коментарі
Дописати коментар